- zocentum
Запрошуємо гуртківців залучитися до вікторини «Знавці свійських та диких тварин»
В господарстві допомога Маю вим’я і два роги. Цілий день траву жую, Молоко смачне даю. Я пасуся на лужку В хутряному кожушку. Гострі ріжки бе-бе-бе, Налякаю я тебе.
І ввечорі і зранку Вартую я на ґанку. І кусаю, і ричу- В дім чужих не пропущу. Полем мчить, копитом б’є, вітер в гриві виграє. Він і сильний, і прудкий. Здогадались, хто такий? Замість носа — п’ятачок, замість хвостика — крючок. Вмить калюжу віднайде, ще й сімейство приведе.
Малий меншому сказав. Той — малому передав. А воно втекло й сховалось, прив’язати не давалось.
Задавака волохатий, ще й рогатий, бородатий. Він травицю — скуб та хап. Здогадались, хто це? Швидко ласти одягнула і до річечки чкурнула. Покупалась, стрепенулась, і сухою повернулась.
Довго він в яйці сидів, Мати його гріла. Шкарлупу він пробив І розправив крила. Наче сонечко жовтенький, Він маленький і тепленький.
Будить будильник нас кожного ранку, Він кукурікає гучно на ґанку. Всі прокидаються, сонце встає – На кожнім подвір’ї будильник цей є.
У нього величезний рот,
Він зветься …
І в морі не купаються,
І немає у них щетинки,
І все ж називаються
Вони — морські …
Носить по лісі весь день
Роги гіллясті …
У щоку лизне і в ніс
Один мій кудлатий …
У південних країнах ми живемо,
Любимо всі банани.
І без них не проживемо,
Ми ж — …
Тіло як у черв’ячка, Вуса наче у жучка, Крила гарні, кольорові, Наче квіточки казкові.
У ставку живе на дні, Має диво-клешні дві, Залізає в очерет, Ходить задом наперед.
Живе спокійно, не спішить, Про всяк випадок на спині носить щит. Під ним, не знаючи страху, Гуляє по пляжу …
Клишоногий, волохатий, Влітку спритний та завзятий, Ну а взимку, лежебока, У берлозі гріє боки.
Він ікластий і сердитий, Дуже любить землю рити. Жолуді весь час шукає Й малюків смугастих має.
Крізь пустелю навпростець Йдуть-бредуть неквапом Схожі, ніби близнюки, Дві гори на лапах.
Є горішки і грибочки У дуплі на мотузочку. Плигаю по гілочкам, Я – руденька ….
У Австралії, дитино, Чудернацька є тварина, І куди б не йшла гуляти — З нею в сумочці малята.
До пухнастого хвоста Личить шубка їй руда. Як рушає полювати, Не виходить зайчик з хати.
Хвіст куценький, довгі вуха, Має в шафі два кожухи. Влітку одягає сірий, Ну а взимку — теплий білий.
Маленька, легенька, А за хвіст не піднімеш.


