Запрошуємо гуртківців залучитися до вікторини «Знавці свійських та диких тварин»

В господарстві допомога Маю вим’я і два роги. Цілий день траву жую, Молоко смачне даю. Я пасуся на лужку В хутряному кожушку. Гострі ріжки бе-бе-бе, Налякаю я тебе.

І ввечорі і зранку Вартую я на ґанку. І кусаю, і ричу- В дім чужих не пропущу. Полем мчить, копитом б’є, вітер в гриві виграє. Він і сильний, і прудкий. Здогадались, хто такий? Замість носа — п’ятачок, замість хвостика — крючок. Вмить калюжу віднайде, ще й сімейство приведе.

Малий меншому сказав. Той — малому передав. А воно втекло й сховалось, прив’язати не давалось.

Задавака волохатий, ще й рогатий, бородатий. Він травицю — скуб та хап. Здогадались, хто це? Швидко ласти одягнула і до річечки чкурнула. Покупалась, стрепенулась, і сухою повернулась.

Довго він в яйці сидів, Мати його гріла. Шкарлупу він пробив І розправив крила. Наче сонечко жовтенький, Він маленький і тепленький.

Будить будильник нас кожного ранку, Він кукурікає гучно на ґанку. Всі прокидаються, сонце встає – На кожнім подвір’ї будильник цей є.

У нього величезний рот,

Він зветься …

І в морі не купаються,

І немає у них щетинки,

І все ж називаються

Вони — морські …

Носить по лісі весь день

Роги гіллясті …

У щоку лизне і в ніс

Один мій кудлатий …

У південних країнах ми живемо,

Любимо всі банани.

І без них не проживемо,

Ми ж — …

Тіло як у черв’ячка, Вуса наче у жучка, Крила гарні, кольорові, Наче квіточки казкові.

У ставку живе на дні, Має диво-клешні дві, Залізає в очерет, Ходить задом наперед.

Живе спокійно, не спішить, Про всяк випадок на спині носить щит. Під ним, не знаючи страху, Гуляє по пляжу …

Клишоногий, волохатий, Влітку спритний та завзятий, Ну а взимку, лежебока, У берлозі гріє боки.

Він ікластий і сердитий, Дуже любить землю рити. Жолуді весь час шукає Й малюків смугастих має.

Крізь пустелю навпростець Йдуть-бредуть неквапом Схожі, ніби близнюки, Дві гори на лапах.

Є горішки і грибочки У дуплі на мотузочку. Плигаю по гілочкам, Я – руденька ….

У Австралії, дитино, Чудернацька є тварина, І куди б не йшла гуляти — З нею в сумочці малята.

До пухнастого хвоста Личить шубка їй руда. Як рушає полювати, Не виходить зайчик з хати.

Хвіст куценький, довгі вуха, Має в шафі два кожухи. Влітку одягає сірий, Ну а взимку — теплий білий.

Маленька, легенька, А за хвіст не піднімеш.